Використання музейної педагогіки у навчально-виховному процесі та в позакласній роботі : січня 2015

Використання музейної педагогіки

у навчально-виховному

процесі та

в позакласній роботі

Досвід громадського керівника

літературно-краєзнавчого

музею Т.Г.Шевченка

Черничко Антоніни Володимирівни

Анотація досвіду

Провідною ідеєю є: збереження історії, відродження звичаїв, традицій, народних ремесел, культури та літератури рідного краю.

Мета досвіду: розвиток творчих інтересів учнів до пошукової, літературно-краєзнавчої, науково-дослідницької, художньо-естетичної роботи.

У музеї зберігається унікальна колекція українських рушників різних епох, вишитих народними умільцями села. Це давнє ремесло відроджується в школі. На базі музею працює гурток «Вишиваночка», який систематично організовує виставки робіт учнів на різну тематику.

Тут зібрана колекція «Кобзарів» різних років видання, експонати на шевченківську тематику, завдяки яким школярі поглиблюють знання творчості Т.Г. Шевченка. Юні шевченкознавці листуються з музеями великого Кобзаря на Україні та за її межами.

Пошукова діяльність шкільного літературно-краєзнавчого музею йде за напрямками:

- збирання матеріалів, пов’язаних із творчістю великого генія;

- збір зразків народної творчості;

- літературне краєзнавство.

У шкільному музеї проходять екскурсії, конкурси, «поетичні свічки», концерти, диспути, конференції, українські вечорниці, шевченківські свята, зустрічі з письменниками рідного краю, презентації книг, прийом у кобзарята.

Ці форми і методи роботи сприяють удосконаленню навчально-виховного процесу, допомагають впроваджувати інноваційні технології .

Літературно-краєзнавчий музей Т.Г. Шевченка став центром національно-патріотичного виховання учнів. Матеріали музею використовуються на уроках, у позакласній та позашкільній діяльності. Різноманітність форм навчальної роботи допомагає школярам конкретизувати знання основ наук, застосовувати їх на практиці, спонукає до самостійних пошуків та проведення культурно-освітньої роботи серед населення, відродженню звичаїв, традицій та ремесел рідного краю.

ПЛАН РОБОТИ

ЛІТЕРАТУРНО-КРАЄЗНАВЧОГО МУЗЕЮ Т.Г. ШЕВЧЕНКА

І. Вступна частина

Музей був створений 4 березня 1989року до 175-річчя з дня народження Великого Кобзаря. Керівництво музею здійснює рада музею. Працюють сектори: економічний, збирацький, обліку й збереження музейних фондів, масової роботи, бібліотечно-інформаційний, художній, листування.

На відкритті музею побували правнук Т.Г.Шевченка (по лінії брата Йосипа) О.Є.Лисенко, заслужений художник України Ф.С.Панко, випускники школи різних років випуску, поетеса Придніпров’я Наталка Нікуліна, Григорій Маркович.

У музеї є експозиції: «Шевченко на Катеринославщині », «Шляхами страждань і неволі», «Ім’я Шевченка на континентах світу», «Шевченко - художник», «Лауреати Шевченківської премії», «Художня шевченкіана Ф.С.Панка».

Юні шевченкознавці зібрали унікальну колекцію українських рушників різних епох, виконаних вишивальницями села.

Пошуковцями зібрано «Кобзарі» Шевченка різних років видання, один із них – дореволюційний.

Є також зв'язок шкільного музею з центральними музеями Великого Кобзаря: Канівським ордена Дружби народів музеєм-заповідиком, Київським державним музеєм Т.Шевченка. музеєм Т.Шевченка в с. Шевченкове. Усі вони відгукнулися на прохання співпрацювати й доповнили шкільний музей фотокопіями, матеріалами. А працівники музею м. Канева ще й прислали священну землю з могили Тараса.

Учасники гуртка «Зроби сам» виготовили й подарували музею макети хаток-мрій поета, а також батьківської хати.

Є в музеї дві мінідіорами «Шевченко над Дніпром » і «Сім’я вечеря коло хати ».

Серед експонатів музею подарунки випускників школи 1941 року випуску та інших років.

Школярі листуються із шевченкознавцями Бразилії, Австралії, Канади.

Шкільний музей став центром національно-патріотичного виховання учнів. У нього є власні традиції.

Упродовж 25 років на базі музею проводяться шевченківські тижні, а в ювілейні роки народження поета – місячники, присвячені знаменним датам.

У музеї проходять зустрічі з випускниками школи – Бояничами рідного краю: Вікторією Черничко, Любов’ю Голотою.

Завданнями музею є:

· участь у вдосконаленні навчально-виховної роботи з національно-патріотичного виховання;

· задовольнити природне бажання дітей безпосередньо пізнавати світ, свій край, прилучатися до живодайних народних джерел, відкривати красу в звичному й буденному;

· виховувати любов до Батьківщини, відданість народу і рідній землі, потребу не тільки бачити і відчувати красу , а й творити її власними руками;

· проведення культурно-освітньої роботи серед учнів і населення.

ІІ. Організаторська робота і загально-шкільні заходи

№	Зміст роботи	Дата виконання	Відповідальні
1.	Установче засідання ради музею і громадського активу. Затвердження плану роботи на рік	Вересень	Громадський директор
2.	Проведення консультацій	Жовтень	Голова інформаційного центру
3.	Проведення Міжнародного конкурсу знавців рідної мови ім. П.Яцика	Листопад	Громадський директор
4.	Засідання ради музею. Виконання шкільної програми «Творча обдарованість»	Грудень	Рада музею
5.	Участь у зимовій календарно-обрядовій творчості	Січень	Керівник фольклорно-етнографічної секції
6.	Засідання ради по проведенню місячника	Лютий	Рада музею
7.	Проведення місячника присвяченого 201-шій річниці з дня народження Великого Кобзаря	Березень-квітень	Рада музею
8.	Виставка учнівських робіт, присвячених 201--шій річниці з дня народження Т.Г.Шевченка		Керівник гуртка «Вишиваночка»
9.	Проведення районного семінару на базі музею з виховної роботи	Квітень	Громадський директор
10.	Мітинг присвячений перепохованню тіла Т.Шевченка на Чернечій горі в Каневі	Травень	Рада музею
ІІІ. Експозиційна робота
№	Зміст роботи	Дата виконання	Відповідальні
1.	Поновлення експозиції «Світова велич Шевченка»	Вересень	Пошукова група
2.	Збір матеріалів до виставки «Художня Шевченкіана Придніпров’я »	Жовтень	Збирацький сектор
3.	Виставка робіт заслуженого художника України Миколи Сліпченка	Листопад	Експозиційна секція
4.	Внесення доповнення до експозиції «Шевченко - художник»	Грудень	Збирацький сектор
5.	Створення експозиції «Любов Голота – лауреат Шевченківської премії »	Січень	Бібліотечно-інформаційний сектор
6.	Складання тематико-експозиційного плану до святкування 201-річниці з дня народження Т.Шевченка	Лютий	Експозиційний сектор
7.	Виставка робіт«Шевченкіана Ф.С.Панка»	Березень	Директор музею
8.	Конкурс учнівських робіт-проектів присвячених Великому Кобзарю.	Квітень	Керівник гуртка «Літературна студія»
ІV.Науково-дослідницька робота
№	Зміст роботи	Дата виконання	Відповідальні
1.	Круглий стіл «Співпраця вчителя-наставника й учня-дослідника: проблеми, шляхи розвитку»	Вересень	Директор музею
2.	Нарада з питання затвердження тематики науково-дослідницьких робіт	Жовтень	Рада музею
3.	Консультації із використання музейного матеріалу на уроках з різних предметів	Листопад	Рада музею
4.	Підготовка доповідей і написання рефератів на задану тематику	Грудень	Учителі-консультанти
5.	Підготовка екскурсій екскурсоводами.	Січень	Екскурсійна група
6.	Реставрація міні-діорам: «Шевченко над Дніпром», «Сім’я вечеря коло хати »	Лютий	Керівник гуртка «Зроби сам»
7.	Науково-практична конференція «Вічний як народ »	Березень	Лекторська група
8.	Складання програми комплектування фондів музею на наступний навчальний рік	Квітень	Сектор обліку й збережень музейних фондів
9.	Підсумкове засідання за результатами діяльності музейної роботи у навчальному році	Травень	Рада музею
V. Комплектування фондів музею
№	Зміст роботи	Дата виконання	Відповідальні
1.	Організація пошукової роботи з теми: «Ім’я Шевченка в скульптурі, в назвах міст, сіл, вулиць… »	Вересень	Пошукова група
2.	Реставрація макетів хаток-мрій поета та батьківської хати в Кирилівці	Жовтень, Листопад	Керівник гуртка «Зроби сам»
3.	Підготовка довідково-інформаційного матеріалу до експозиції «Від шевченкової епохи до наших днів»	Грудень	Бібліотечно-інформаційний сектор
4.	Складання каталогів, друкованих посібників,буклетів	Січень	Бібліотечно-інформаційний сектор
5.	Провести інвентаризацію музейних експонатів	Лютий	Сектор обліку й збереження
6.	Встановити єдиний санітарний день у музеї – понеділок		Рада музею

VI. Масово-освітня робота

№	Зміст роботи	Дата виконання	Відповідальні
1.	Складання й обговорення плану роботи музею на 2014-2015 н.р.	Вересень	Рада музею
2.	Затвердження проведення графіку навчальних занять у музеї за програмою	Жовтень	Рада музею
3.	Підготовка лекторської групи до виступів на тему: «Вічний як народ»	Листопад	Лекторська група
4.	Збір матеріалів для організації виставки «Шевченкіана Ф.С.Панка»	Грудень	Пошукова група
5.	Складання сценарію «У Шевченковій світлиці»	Січень	Рада музею
6.	Проведення екскурсій до шкільного музею	Лютий	Екскурсоводи
7.	Проведення шевченківських днів у школі	Березень, квітень	Рада музею
8.	Зустріч з поетами випускниками школи	Травень	Художній сектор

Серед завдань, що постають сьогодні перед національною освітою, зокрема середньою загальноосвітньою школою, одними з найважливіших є ті, котрі спрямовані на виховання гідних громадян Української держави. Це забезпечення комплексного підходу до всієї справи виховання, органічної єдності навчального й виховного процесів, формування в учнів наукового світогляду, високих морально-політичних рис, розвиток національної свідомості й громадянської позиції, історичного світогляду. У зв’язку із цим, зростає роль шкільних музеїв як форми роботи, що спрямована на розвиток творчої самодостатньої особистості з активною громадянською позицією.

Сприяючи активізації навчально-виховного процесу за допомогою комплексу специфічних засобів, шкільні музеї пройшли складний шлях становлення, пов’язаний із розвитком школи і музейної справи. Сучасний тип шкільного музею сформувався в результаті поступового збагачення змісту й методів його діяльності, зростання можливостей і ролі в навчанні та вихованні, набуття рис, що відрізняють його від шкільної звітної виставки, предметного кабінету.

Сьогодні шкільні музеї залишаються центрами історичної культури, де учні можуть познайомитися зі зразками матеріальної й духовної культури нашого народу. Найціннішими є ті музеї, що створені руками самих учнів.

Положення про шкільний музей визначає його як одну з форм роботи, спрямовану на розвиток творчої самодіяльності, громадської активності учнів. Воно реалізується в процесі збирання, вивчення, обробки, збереження, оформлення та пропаганди матеріалів — першоджерел історії природи й суспільства, що мають виховну та науково-пізнавальну цінність.

Виховання естетичного аспекту розвитку людини стає можливим у сучасному світі через призму освоєння індивідуумом кращих досягнень цивілізацій усіх народів і часів. У зв’язку з цим, музеї все частіше беруть на себе функції не лише інформаторів про події сучасного мистецтва і вражаючих відкриттів історії минулого, але й сучасної культури.

Музеї, ділячись накопиченими за століття художніми й культурними багатствами, не тільки дають кінцевий продукт у вигляді демонстрації культурних цінностей людям, які вивчають мистецтво й цікавляться ним У зв’язку з цим, усе більша увага в теорії й практиці освіти приділяється музейній педагогіці. Музейна педагогіка як один із напрямів діяльності музею стає все більш звичною в духовно-етичному, громадянсько-патріотичному, історико-краєзнавчому вихованні в єдиному освітньому процесі. Прагнення до гуманітарного оновлення освіти, орієнтованого на співпрацю музею та школи, створення любительських шкільних тематичних музеїв є важливим завданням освітян XXI століття.

Музей має великий освітній потенціал, оскільки забезпечує добір подій і фактів через функцію документування, особливо якщо цією діяльністю займається не тільки педагог, а й учні. Музейний предмет; виступаючи джерелом інформації про людей і події, здатний впливати емоційно, викликати відчуття причетності, оскільки роль дослідників історії виконують і вчитель, і діти під керівництвом учителя.

Освітня функція музею набуває особливої значущості й цінності, підтверджуючи високу затребуваність суспільством ціннісного й інформаційного потенціалу. Окрім того, сьогодні музей стає засобом адаптації людини до культурного середовища й виступає антиподом світу комп’ютерних технологій.

Успіхи виховної діяльності пов’язані з тим, наскільки володіє педагог уміннями розвивати й підтримувати пізнавальні інтереси дітей, створювати атмосферу творчості, групової відповідальності. Характер педагогічної діяльності постійно ставить в такі комунікативні ситуації, що вимагають прояву умінь і навичок, які сприяють ефективній міжособистісній взаємодії. До них можна віднести емпатію, рефлексію, гнучкість, здатність до співпраці. Саме ці вміння й навички стимулюють стан емоційного комфорту, інтелектуальної активності, творчого пошуку. Водночас вони становлять гуманістичний потенціал й сприяють гармонійному розвитку кожної дитини, забезпечуючи доцільність і ефективність педагогічної взаємодії, підвищення якості освіти, формування громадянськості та патріотизму в молодого покоління, — а це головна мета сучасної школи, що виконує соціальне замовлення суспільства.

Розгорнута довідка - характеристика шкільного літературно-краєзнавчого музею

Т.Г. Шевченка

Ордо – Василівської ЗОШ І – ІІІ ступенів

Софіївської районної ради

Дніпропетровської області

Музей був створений 4 березня 1989р. до 175-річчя з дня народження Великого Кобзаря. Керівництво музею здійснює рада музею. Працюють сектори: експозиційний, збирацький, обліку й збереження музейних фондів, масової роботи, бібліотечно-інформаційний, художній, листування. При музеї діє опікунська рада.

На відкриті музею побували правнук Т.Г.Шевченка (по лінії брата Йосипа) О.Є.Лисенко, заслужений художник України Ф.С.Панко, випускники школи різних років випуску, поетеса Придніпров’я Наталка Нікуліна, Григорій Маркович та інші.

У музеї є експозиції: «У кріпацькій неволі» «Шевченко на Катеринославщині», «Шляхами страждань і неволі», «Ім’я Шевченка на континентах світу», «Шевченко - художник», «Лауреати Шевченківської премії», «Світова велич Шевченка»,

«Від Шевченківської епохи до наших днів», «Художня шевченкіана краю», «Бояничі рідного краю». Дані експозиції естетично оформлені, постійно оновлюються та доповнюються, відповідають профілю музею.

У шкільному музеї Т.Шевченка наявні оригінальні експонати: рушники вишивальниць села різних епох, в том числі шевченківського періоді, священна земля з могили Тараса, колекція «Кобзарів» Т.Шевченка ( є дореволюційне видання) та на казахській мові, фотокопії братів Шевченка Микити і Йосипа, хата дячка, родичів Тараса Шевченка, вишиті портрети Т.Шевченка і героїв його творів, копії автопортретів Великого Кобзаря...

Ведеться облік музейних предметів (інвентарна книга), записи виконуються розширено та якісно з шифровкою експонатів. Дотримуються умови збереження оригінальних матеріалів у експозиції та фондах музею. Вони систематично комплектуються відповідно до тематики музею та поповнюються матеріалами краєзнавчих експедицій, туристських походів.

У літературно – краєзнавчому музеї Т.Г.Шевченка проводяться стаціонарні виставки: «Кобзар» «Т.Шевченка різних років видання», «Шевченкіана заслуженого художника України, петриківського майстра Ф.С.Панка», «У степу безкрайнім, за Уралом» та інші. А також пересувні виставки за межами музею, виступи з лекціями перед населенням району, під час обласних педагогічних ярмарок.

Музей є переможцем II етапу обласного конкурсу «Золотий колобок» у номінації «Кращий шкільний музей» (2005р.), а також переможцем І - го Всеукраїнського конкурсу громадських музеїв у номінації «Краща просвітницька діяльність» (2009р.).

Досвід роботи керівника літературно – краєзнавчого музею Тараса Шевченка Черничко А.В. « Використання музейної діяльності у навчально – виховному процесі та позакласній роботі експонувався на обласних педагогічних ярмарках (2008-2011рр.), фестивалях - ярмарках «Петриківський дивоцвіт» (2007-2012рр.), на XI^й міжнародній виставці «Сучасна освіта України» (2008), Міжнародних виставках «Інноватика в освіті України» (2009-2012 рр.).

Є також зв'язок шкільного музею з центральними музеями Великого Кобзаря: Канівським ордена Дружби народів музеєм-заповідником , Київським державним музеєм Т.Г.Шевченка, музеєм Т.Г.Шевченка в с. Шевченкове, музеєм Т.Г.Шевченка в Казахстані, у Палермо (Канада). Усі вони відгукнулися на прохання співпрацювати й доповнили шкільний музей фотокопіями, матеріалами. А працівники Канівського музею прислали священну землю з могили Тараса.

Учасники гуртка «Зроби сам» виготовили й подарували музею макети хаток-мрій поета, а також батьківської хати у с. Кирилівка.

Є в музеї дві мінідіарами «Шевченко над Дніпром » і «Сім’я вечеря коло хати».

Серед експонатів музею подарунки випускників школи 1941року випуску та інших років.

Школярі листуються із шевченкознавцями Казахстані,Бразилії, Австралії, Канади.

Шкільний музей став центром національно-патріотичного виховання учнів. У нього є власні традиції.

Упродовж 24 років на базі музею проводяться шевченківські тижні, а в ювілейні роки народження поета - місячники, присвячені знаменним датам.

Системним є проведення шевченківських уроків у 1-11 класах, екскурсій до музею, посвята у кобзаря учнів 4 класу, виставка учнівських робіт на шевченківську тематику гуртка «Вишиваночка».

На базі музею проводяться книжкові виставки, виставки робіт художників краю на шевченківську тематику, читацькі конференції, бесіди, вікторини, конкурси, зустрічі, літературні вечори, свічки, презентації книг письменників рідного краю, видавництво книг у комп’ютерному варіанті і т.д.

До 20-річчя музею його громадським директором Черничко А.В. упорядковано і видано збірку «Вінок Кобзареві». У ній зібрані вірші поетів Придніпров’я краю на шевченківську тематику і розміщені короткі дані про них, а також стаття «Кобзар і Придніпров’я» про можливе перебування поета на Катеринославщині під час першої подорожі на Україну. Є тут і розповідь про шкільний літературно - краєзнавчий музей Т.Шевченка.

У музеї пройшли зустрічі з письменниками Придніпров’я: Іриною Прокопенко, Наталкою Нікуліною, Анатолієм Шклярем, Сергієм Бурлаковим, лауреатом Шевченківської премії, землячкою Любов Голотою, випускницею школи Вікторією Черничко автором книг: казок «Мандри маленького Соняшника» і збірки поезій «Коли тривога поселилась у душі», презентації яких проведені в музеї, випускником школи Абрамчуком М.І., автором книг «Білогородка православна», «Князі Білгорода».

На базі музею пройшло сотні семінарів для вчителів, заступників директорів та директорів шкіл.

Проводяться також пересувні музейні виставки у районі та області, виступи з лекціями перед населенням.

Про діяльність музею опубліковані матеріали у газетах: «Зоря», «Прапор юності», «Вісті Софіївщини», «Слово просвіти», «Освіта України», «Директор школи» та журналах: «Українська мова та література у школі», «Позакласний час», книгах, збірниках, каталогах, створюються радіопередачі.

Здійснюється листування і обмін досвідом з іншими шкільними музеями України, зокрема м. Ужгорода, м. Харкова,форту Шевченка; працюють: літературне об’єднання «Рідне слово», гурток «Вишиваночка», ансамблі: дитячий «Калинонька», учительський «Смерека», які виступають перед жителями села, району, області.

Учні школи навчаються у Дніпропетровській МАН України у секціях «українська література» та «фольклористика». Залучаються до науково – дослідницької роботи, приймають участь у наукових конференціях.

У музеї Т.Г.Шевченка ведуться книги обліку: відвідувачів, екскурсій, лекцій, масових заходів, навчальних занять; книга відгуків; актів прийому – видачі експонатів. Робота музею ведеться згідно річного та перспективного планів.

Був налагоджений тісний зв'язок із заслуженим художником України, майстром петриківського розпису Федором Савовичем Панком. На основі його творчості розроблено регіональну програму з української мови «Петриківський розпис на уроках розвитку зв’язного мовлення з української мови 5-11 кл.» й апробовано вчителем-методистом Черничко А.В.

На базі музею знято 2-х серійний відеофільм «Повтори себе в дітях» і «Не забудь гнізда свого». Метою його було допомогти вчителям Придніпров’я в навчанні й вихованні школярів , на основі національного петриківського розпису.

До дня української писемності систематично проводиться I етап Міжнародного конкурсу знавців української мови ім.. П. Яцика та Міжнародного мовно – літературного конкурсу учнівської та студентської молоді ім..Т.Г.Шевченка. Наші учні є призерами III етапу даних конкурсів та III етапу олімпіад з української мови та літератури.

За період існування шкільного музею проведено тисячі екскурсій, відвідувачами яких були учні школи, району, Дніпропетровської області та інших областей України, письменники, етнографи, вчені, журналісти, художники та інші діячі.

У 2008р. у рамках проведення Міжнародного шевченківського свята «В сім'ї вольній, новій» відбулася зустріч з Лауреатом шевченківської премії 2008р., землячкою Любов’ю Голотою.

Музей сприяє удосконаленню навчально-виховного процесу, розвитку творчих інтересів учнів до пошукової і краєзнавчої роботи, формує у школярів нерозривний зв'язок минулого, сучасного й майбутнього України, допомагає педагогам впроваджувати нові нетрадиційні форми роботи за інтересами.

Літературно-краєзнавчий музей Т.Шевченка - центр патріотичного виховання молоді. Матеріали музею використовуються на уроках, у позакласній та позашкільній діяльності. Різноманітність форм навчальної і виховної роботи допомагає конкретизувати знання учнів, застосовувати їх на практиці, спонукає до самостійних пошуків та проведення культурно освітньої роботи серед дорослого населення, відродженню звичаїв, традицій та ремесел рідного краю, формує нерозривний зв'язок минулого, сучасного і майбутнього України, щоб мати право з гордістю повторити знамениті слова Великого Кобзаря: «Історія мого життя є частиною історії моєї Батьківщини».

Нагороди музею

Юні музеєзнавці

Ордо – Василівської

ЗОШ І- ІІІ ступенів

– члени ДМАНУ

Міністерство освіти і науки України Дніпропетровське відділення Малої академії наук України

Філологічний факультет

Секція фольклор та мистецтвознавство

Науково-дослідницька робота

ФОЛЬКЛОРНІ ДЖЕРЕЛА ОБРАЗОТВОРЧОСТІ ФЕДОРА САВИЧА ПАНКА

Виконавець:

учениця 11 класу

Ордо-Василівської

загальноосвітньої школи

І-Ш ступенів

Софіївського р-ну

Середенко Юлія Олександрівна

Керівник:

Черничко Антоніна Вол од им ирі вна учитель-методист української мови та літератури, Відмінник освіти України

Науковий консультант: кандидат філологічних наук, співробітник НДЛ фольклору ДНУ ім. О.Гончара ГалацькаВ.Л.

с. Ордо-Василівка

2011 рік

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ЗАСЛУЖЕНИЙ МАЙСТЕР НАРОДНОЇ ТВОРЧОСТІ УКРАЇНИ
ФЕДІВ САВИЧ ПАНКО - ЯСКРАВИЙ ПРЕДСТАВНИК СУЧАСНОЇ
ШКОЛИ ПЕТРИКІВСЬКОГО ДЕКОРАТИВНОГО РОЗПИСУ

1.1. Традиції народної картини у тематичних розписах художника.

1.2. За сюжетами народних і сучасних пісень.

РОЗДІЛ 2. ФЕДІР САВИЧ ПАНКО - НОСІЙ БУВАЛЬЩИН
ПРИДНІПРОВ'Я

2.1. Історія створення петриківського розпису.

2.2. Останній кошовий війська запорізького.

2.3. Шевченко прийшов до нього з дитинства.

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

Реферат

Науково-методична робота «Фольклорні джерела образотворчості Федора Савича Панка»

Об'єктом дослідження є творчість петриківського майстра заслуженого художника України Ф.С. Панка.

Мета роботи: розглянути характерні особливості творчості і дослідити фольклорні джерела образотворчості Ф.С. Панка.

Методика (метод) дослідження: описовий, історичний, зіставний, структурний, метод аналізу і синтезу.

Одержані висновки та їх новизна полягає в тому, що нами вперше здійснена спроба комплексного дослідження фольклорних джерел образотворчості заслуженого художника України Ф.С. Панка, записано і згруповано бувальщини Придніпров'я, зафіксовані в пам'яті народного майстра, який сам був їх носієм; досліджено традиції народної картини у творчості Ф.С. Панка та художню шевченкіану майстра.

Результати дослідження можуть бути використанні з практичної точки зору в навчально-виховному процесі вузів (факультетів: філології та мистецтвознавства, фольклористики, народознавства), у загальноосвітніх навчальних закладах: на уроках, позакласних виховних заходах та при проведенні спецкурсів і спецсемінарів.

Ключові слова: ПЕТРИКІВСЬКІ ОРНАМЕНТАЛЬНІ РОЗПИСИ, ТЕМАТИЧНІ РОЗПИСИ, ПОРТРЕТНИЙ ЖАНР, СТІНОПИС, УЖИТКОВИЙ ПТДЛАКОВИЙ РОЗПИС, ТРАДИЦІЇ СТИЛЮ УКРАЇНСЬКОГО БАРОККО, ДЖЕРЕЛА ОБРАЗОТВОРЧОСТІ.

Міністерство освіти і науки,молоді та спорту України

Головне управління освіти і науки Дніпропетровської облдержадміністрації

Дніпропетровське відділення МАН України

Відділення: літературознавства,фольклористики та мистецтвознавства

Секція: українська література

ФОЛЬКЛОРНІ ДЖЕРЕЛА РАННЬОЇ ТВОРЧОСТІ

Т. Г. ШЕВЧЕНКА

Роботу виконала:

Динник Тетяна Олександрівна

учениця 9 класу

Ордо-Василівської

загальноосвітньої школи

І-ІІІ ступенів

Софіївського р-ну

Науковий керівник:

Черничко Антоніна Володимирівна,

учитель-методист

української мови та літератури,

Відмінник освіти України

ТЕЗИ

Науково-дослідницька робота

«Фольклорні джерела ранньої творчості Т.Г. Шевченка»

Роботу виконала: Динник Тетяна Олександрівна, учениця 9 класу

Ордо - Василівської загальноосвітньої школи І-Ш ступенів

Софіївського районної ради Дніпропетровської області

Науковий керівник: Черничко Антоніна Володимирівна,

учитель-методист

української мови та літератури

Тема роботи була вибрана завдяки бажанню дослідити проблему зв’язку поезії Т.Шевченка з народною творчістю, намаганням зробити скромний внесок у справу вивчення питання фольклорних джерел окремих творів поета; виховання почуття пошани до творчості Кобзаря; використання результатів дослідження під час проведення екскурсій у шкільному літературно – краєзнавчому музеї Т.Г. Шевченка та в навчально - виховному процесі.

Мета дослідження: розглянути характерні особливості ранньої творчості; дослідити використання фольклорних джерел у романтичних баладах та соціально – побутових поемах Т.Г. Шевченка; простежити історію розвитку української балади літературного походження.

Основні завдання - дослідити зв'язок з народною поезією, народними віруваннями про русалок; проаналізувати використання народно – пісенних мотивів у баладах

Т.Г. Шевченка; проаналізувати джерела соціально – побутових поем поета.

У результаті аналізу зроблено висновок про те, що знайомство Шевченка з народною творчістю розпочалася ще в дитячі роки. Він так глибоко знав думи і прагнення народу, що ставши поетом, написав вірші, які нагадують народні пісні.

Нами виділено три основні аспекти питання «Шевченко і народна творчість»:

а) Шевченко – фольклорист; б) погляди Т.Шевченка на народну творчість;

в) роль народної творчості в художній діяльності поета.

Для ранніх балад Т.Шевченка найхарактернішим є глибоке використання народної фантастики, в творенні фантастичних картин, поет не пішов сліпо за народними зразками; вони були для нього матеріалом для втілення власного життєвого і поетичного досвіду.

Він наблизив тематику балади до національного ґрунту, позбавив її ускладненої фантастики; надав їй виразних рис народного колориту та соціального спрямування.

Соціально – побутові поеми Кобзаря близькі до народнопоетичної традиції.

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1 ВИКОРИСТАННЯ НАРОДНОЇ ТВОРЧОСТІ У РОМАНТИЧНИХ БАЛАДАХ Т.Г.ШЕВЧЕНКА

1.1. Глибокий зв’язок балади « Причинна» з народною поезією.

1.2. Народні вірування про русалок - основа балади «Утоплена».

РОЗДІЛ 2. БЛИЗКІСТЬ СОЦІАЛЬНО-ПОБУТОВИХ ПОЕМ

Т.Г.ШЕВЧЕНКА ДО НАРОДНОПОЕТИЧНОЇ ТРАДИЦІЇ

2.1. Народність – основна риса поеми Шевченка «Катерина».

2.2. Народнопоетичне походження пісень поеми «Слепая».

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Гурток

«Юні музеєзнавці»

Музей – живий організм у процесі пізнання

Музей – це фактично соціокультурний інститут, що історично склався, побудований за принципом діалогу культур, які зберігають у справжніх матеріальних предметах різні картини світу й способи пізнання буття.

Організація роботи літературно-

краєзнавчого музею Т.Г. Шевченка

Партнерство шкільного

літературно-краєзнавчого музею

Т.Г.Шевченка

Ордо – Василівської ЗОШ І- ІІІ ст.

Вимоги до проведення уроків у

літературно – краєзнавчому

музеї Т.Г.Шевченка

1.Кожен урок – це заняття, яке повинно мати конкретну (навчальну, виховну, розвивальну) мету.

2. Учні мають усвідомлювати, що музейний урок – не розвага, а серйозна робота, тому потрібно готуватися до нього.

3. Відвідувати музей слід після попередньої підготовки і в процесі шкільних занять, коли учні ще не втомилися й можуть сприймати почуте і побачене.

4.Потрібно відмовлятися від оглядових екскурсій, які важкі для свідомості дітей.

5.Експонати для екскурсійного показу потрібно відбирати на основі вікових інтересів.

6. Підсумком відвідування музею повинна бути самостійна творчість учнів.

Музейні уроки за творчістю Т.Шевченка

№ з/п	Предмет	Зміст програмовою матеріалу	Клас	Дата
1	Укр. література	Тарас Шевченко. Тарас Шевченка. Розповідь про письменника, його дитинство. «За сонцем хмаронька пливе», «Садок вишневий коло хати».	1 5	Березень
		Україна часів Т. Шевченка. Картини довколишнього світу, природи в поезіях Т. Шевченка — інша, художня реальність, створена уявою митця.	5	Березень
		Література рідного краю №2. Т. Г. Шевченко і рідний край (Образ Кобзаря у творах земляків).	5	Березень
2	Укр. література	Тарас Шевченко. Відомості про перебування поета в Санкт-Петербурзі. Провідний мотив вірша «Думка» («Тече вода в сині море...»). ТЛ: ліричний твір, строфа.	6	Жовтень
		Історична основа поеми «Іван Підкова». Патріотичні мотиви, героїчний пафос твору, зображення в ньому історичного минулого.	6	Жовтень
		«Тарасова ніч». Образ народного співця. Специфіка ліричних та ліро-епічних творів.	6	Жовтень
		Виразне читання №1. Декламування напам’ять поезій Т. Шевченка.	6	Жовтень
3	Укр. література	Т. Г. Шевченко. Повторення життєпису поета. Вірш «Мені тринадцятий минало». Мотив все перемагаючого життєлюбства, доброти, любові. Зміна емоційного стану незахищеної дитячої душі у великому і складному світі. ТЛ: мотив у художньому творі, прийоми контрасту.	7	Листопад
		«Тополя». Романтична ідея незнищенності справжнього кохання, краси, вірності. TJI: балада, метаморфози.	7	Листопад
		«Заповіт» — твір, що єднає минуле, теперішнє і майбутнє. Історія його написання. Ідея єднання з рідною землею. Мрія про щасливе майбутнє свого народу, віра в нього. ТЛ: ідея.	7	Листопад
4	Укр. література	Тарас Шевченко. Викуп поета з неволі, причини покарання, арешт, заслання. «Думи мої, думи мої..». Усвідомлення власної місії поета.	8	Грудень
		Тарас Шевченко. «Мені однаково, чи буду». Роздуми поета про власну долю, долю України.	8	Грудень
		Тарас Шевченко. «Ой три шляхи широт», «Минають дні, минають ночі». Роздуми автора про плинність, скороминучість життя людини на землі, про її долю. ТЛ; філософська лірика, силабо-тонічне віршування.	8	Грудень
		Виразне читання ( №2 ) поезії.	8	Грудень
5	Укр. література	Тарас Григорович Шевченко – великий народний поет і художник. Шевченкове слово	2 3	Січень - лютий
6	Укр. література	Поетична світлиця.	4	Лютий
7	Укр. література	Тарас Шевченко. Геніальний поет, мислитель, пророк національного відродження в Україні. Його винятково велике значення. Біографія та основні віхи творчості.	9	Січень - Березень
		Перші поетичні твори баладного та елегійного жанрів. Вісь неперервності історичного часу («До Основ’яненка», «На вічну пам’ять Котляревському», «Думка» («Нащо мені чорні брови...»). Умовність у баладі, тривога за жіночу долю («Причинна», «Лілея»). ТЛ: елегія, поглиблення поняття про лірику й ліро-епіку. Виразне читання (№3) поезій, коментування їх змісту.	9	Січень - Березень
		Тарас Шевченко. Геніальний поет, мислитель, пророк національного відродження в Україні. Його винятково велике значення. Біографія та основні віхи творчості.	9	Січень - Березень
		Перші поетичні твори баладного та елегійного жанрів. Вісь неперервності історичного часу («До Основ’яненка», «На вічну пам’ять Котляревському», «Думка» («Нащо мені чорні брови...»). Умовність у баладі, тривога за жіночу долю («Причинна», «Лілея»). ТЛ: елегія, поглиблення поняття про лірику й ліро-епіку. Виразне читання (№3) поезій, коментування їх змісту.	9	Січень - Березень
		«Гайдамаки». Складність історичної долі укр. народу. Сюжетні лінії твору, кульмінаційні вершини.	9	Січень - Березень
		Повсталий народ як герой поеми. Образ Яреми. Заклик до єднання слов’янських народів.	9	Січень - Березень
		УРЗМ №5. Порівняльна характеристика персонажів твору (Ярема, Гонта). Підготовка до домашнього контрольного твору.	9	Січень - Березень
		Національна проблематика у творчості Т. Шевченка періоду «Трьох літ». «Кавказ» — відгук на тогочасну загарбницьку імперську політику. Узагальнена ідея поеми.	9	Січень - Березень
		«Чигрине, Чигрине». Роздуми поета про минуле й майбутнє України. Епізод історії, що став поштовхом до написання містерії «Великий льох». Його образне переосмислення. Поетова оцінка історичних постатей. ТЛ: містерія.	9	Січень - Березень
		«Стоїть в селі Суботові...» Художня оцінка діяльності Б. Хмельницького. Зв’язок з «Великим льохом».	9	Січень - Березень
		«Сон» («У всякого своя доля...») Твір і сучасна поетові дійсність. Прийом «сну». Сатиричний пафос поеми. ТЛ: алегорія, гротеск, поетика контрасту, умовність.	9	Січень - Березень
		«І мертвим, і живим, і ненарожденним...» Продовження теми «земляків» у посланні. Викриття конформізму, бичування комплексу меншовартості. Настроєві інтонації твору (суперечка, пересторога, погроза, іяклик тощо)	9	Січень - Березень
		Контрольна робота №4 (розгорнуті відповіді на питання).	9	Січень - Березень
		Гема жіночої долі -— одна з провідних тем Шевченкової творчості («Катерина», «Наймичка», «На панщині пшеницю жала», «Марія», «У нашім раї на земні...»). Еволюція жіночого образу. Різні типи втілення геми жіночої долі. Тема матері й сина.	9	Січень - Березень
		Лірика Т. Шевченка періоду арешту й заслання і пісня повернення із заслання. Вершинні зразки Шевченкової лірики. «Садок вишневий коло хати...», «Доля», «Росли укупочці, зросли...». ТЛ: поглиблення поняття про ліричного героя, психологізм у літературі, жанр ліричної медитації.	9	Січень - Березень
		Тарас Шевченко і Біблія. «Ісая. Глава 35». Духовна присутність Біблії в усій творчості поета. Цикл «Давидові псалми». Ставлення Шевченка до Біблії. ТЛ: псалом, гімн.	9	Січень - Березень
		Підсумковий урок: Світова велич українського поета. Огляд поетичної спадщини, малярського доробку, прози, драматургії, міркувань із «Щоденника». Вшанування пам’яті поета.	9	Січень - Березень
		УРЗМ №6. Ідейно-художній аналіз одного з творів Тараса Шевченка.	9	Січень - Березень

Методичні рекомендації для підготовки та проведення

Шевченківських свят у школі

Орієнтовний план заходів

I. Організація:

· публічних виступів;

· бесід;

· зустрічей з письменниками та діячами культури;

· літературно-мистецьких вечорів;

· усних журналів;шевченківських читань та читацьких конференцій;

· екскурсів до музеїв та по шевченківських місцях;

· засідань клубів любителів книги та літгуртків;

· книжкових базарів та ярмарків.

II. Підготовка:

· літературних календарів;

· списків літератури;

· бюлетенів.

III. Обладнання виставок про життя і творчість Т. Шевченка:

· книжково-ілюстративних;

· образотворчих видань;

· творів майстрів мистецтва та самодіяльних художників.

IV. Оголошення конкурсів:

· пісень на слова Т. Шевченка;

· на краще виконання творів Т.Г. Шевченка і творів йому присвячених;

· на кращий твір самодіяльного образотворчого та народного мистецтва;

· малюнок про життя і творчість Т.Г. Шевченка та ілюстрації до його творів;

· екслібрис шевченківської тематики.

Орієнтовна тематика заходів.

1. Життя і творчість Т.Г. Шевченка в літературознавстві.

2. Біографічна шевченкіана.

3. Суспільно-політичні погляди Т.Г. Шевченка.

4. Т.Г. Шевченко про літературу та мистецтво.

5. Дитячі та юнацькі роки Тараса Шевченка.

6. Петербурзьке оточення Тараса Шевченка.

7. Викуп Шевченка з кріпацтва.

8. Ранні твори Т. Г. Шевченка.

9. «Кобзар» Т.Г. Шевченка 1849 року та відгуки тогочасної критики.

10. І.Я. Франко про роль «Кобзаря» в історії української літератури.

11. Романтизм ранніх творів Шевченка.

12. Творчість поета періоду «Трьох літ».

13. Невольнича поезія Т.Г. Шевченка.

14. Образ народного співака в поезіях Т.Шевченка.

15. Автобіографічні мотиви у творах Т.Г. Шевченка

16. Цикл поезій Т.Г. Шевченка «В казематі».

17. Доля жінки-матері в творах Шевченка.

18. Лірика Т.Г. Шевченка.

19. Поеми Т.Г. Шевченка.

20. Шевченко – драматург.

21. Реалізм творів Т.Г. Шевченка.

22. Образи дітей у творчості Т.Г. Шевченка.

23. Сатира Т.Г. Шевченка.

24. Ідеал майбутнього у творах Кобзаря.

25. Т.Г. Шевченко – співець дружби й братерства народів.

26. Фольклорні елементи у творчості Т.Г. Шевченка.

27. Т.Г. Шевченко і Є. Гребінка.

28. М. Гоголь і Т.Г. Шевченко.

29. Т.Г. Шевченко та І. Я. Франко.

30. Т.Г. Шевченко і П. Грабовський.

31. Традиції Шевченка в українській літературі XIX – початку XX століття.

32. Шевченко і російська література.

33. Зарубіжні переклади творів Шевченка.

34. Шевченко – портретист.

35. Пейзажі Т.Г. Шевченка.

36. Шевченко – ілюстратор.

37. Історичні й архітектурні мотиви образотворчої спадщини Т.Г. Шевченка.

38. Образ Т.Г. Шевченка в мистецтві.

39. Образ Т.Г. Шевченка в українській поезії.

40. Образ Т.Г. Шевченка в українській прозі.

41. Образ Т.Г. Шевченка в українській драматургії.

42. Т.Г. Шевченко і театральна культура.

43. Шевченко і світова література.

44. Художники ілюстратори творів Т.Г. Шевченка.

45. Пам’ятники Кобзареві.

46. Народна творчість і Шевченко.

47. Т.Г. Шевченко в творах кобзарів.

48. Твори українських письменників – лауреатів Державної премії України ім.. Т. Шевченка.

49. Шевченківські місця України.

50. Ім’я Кобзаря на карті /області, району/.

51. Музеї та музейні кімнати Т.Г. Шевченка.

52. Видання творів Т.Г. Шевченко в Україні та за кордоном.

53. Світова велич Шевченка.

Конкурс художнього читання.

Цю форму пропаганди шевченкіани слід включити до заходів літературно- мистецького свята, що відбувається в школі. Для успішного проведення конкурсу необхідно заздалегідь (не пізніше, як за місяць) оголосити про нього, дати список рекомендованої літератури. Бажано запропонувати учасникам обрати для читання і свої улюблені твори. Для конкурсу можна порекомендувати і вірші, і прозу. Рекомендуємо такі поетичні твори

Т.Г. Шевченка для конкурсу: уривки з поезії «Сон», «Кавказ», «Юродивий», «Царі», «І мертвим, і живим», «Сова», «Сліпий», «Гайдамаки», «Тополя», «Катерина», «Наймичка», «Княжна», «Якби ви знали, паничі», «Світе ясний», «Я не Нездужаю», «Мені однаково», «Три літа», «Минають дні», «Лічу в неволі дні і ночі», «У нашім раї на землі», «І Архімед, і Галілей» та ін.

Переможців конкурсу треба запросити для участі в інших заходах Шевченківського свята. Наприклад, в літературно-музичній композиції тематичного вечора, бесідах , книжкових ярмарках тощо.

Вікторина.

Вікторину можна використати як складову таких заходів Шевченківського свята: виступ, бесіда, літературні вечори, усні журнали, альманахи, книжкові базари та ярмарки (для перевірки, чи засвоїли викладений матеріал слухачі, а також як психологічний момент, що допомагає аудиторові переключити увагу). В залежності від рівня підготовки учасників організатори добирають питання за їх складністю.

Принципи побудови вікторини та методи її проведення можуть бути різними. Наприклад:

· літературно-біографічна вікторина;

· за поетичними творами Кобзаря;

· з питань образотворчої спадщини художника;

· музична (за творами Т.Шевченка, покладеними на музику і творами композиторів, присвяченими Кобзареві);

· за образотворчою шевченкіаною.

Наводимо питання комбінованої вікторини.

1. Як назвав Т.Г. Шевченка А.В. Луначарський?

2. Які події пов’язані зі звільненням Шевченка з кріпацтва?

3. У якому році і де написаний «Заповіт»?

4. Скільки років і коли Т. Шевченко був на засланні?

5. Слова з якого твору Т.Шевченка стали піснею «Реве та стогне…»?

6. Як звати наймичку в однойменній поемі Кобзаря?

7. Героїня яких творів Т. Г. Шевченка має ім’я Катерина?

8. У яких творах Т.Шевченка є дійова особа Оксана?

9. З яких творів митця взято рядки:

· Аж страх погано

У тім хорошому селі:

Чорніше чорної землі

Блукають люди…

10. Який твір Т. Шевченка має назву квітки, а який дерева?

11. Згадайте три твори поета, що мають однакову назву?

12. Які є однойменні повісті й поеми у Т.Г. Шевченка?

13. Які є поетичні та малярські твори у Т.Г. Шевченка?

14. У яких творах поет закликає народ до єднання, дружби за національне визволення?

15. назвіть поезії Т.Шевченка, не менше п’яти, покладені на музику?

16. Що написав В. Симоненко про Т.Г. Шевченка?

Вікторину час від часу доцільно урізноманітнювати такими завданнями:

1. Хто проспіває одну з пісень на слова Т.Г. Шевченка?

· продекламує вірш або уривок із вірша Шевченка?

· поезію присвячену Т.Г. шевченкові?

2. Хто має власний твір на шевченківську тематику? (Поезію, малюнок, екслібрис, вишивку, різьблення, випалювання, карбування, витинанки та ін.)

Тематико-експозиційний план ілюстративної виставки

1. Дитячі та юнацькі роки.

2. Викуп Т.Г. Шевченка з кріпацтва. Навчання в Академії Мистецтв.

3. На Вкраїні милій.

4. Заслання.

5. Повернення з неволі. Останні роки життя.

6. В Сім’ї вольній новій.

Нестандартні форми проведення музейних уроків

Урок – презентація

Урок – дослідження

Урок – брейнринг

Сценарії,конференції, композиції

Літературно – музична композиція

«Ми тебе не забули,

Тарасе»

Науково – практична конференція

«Величний як народ»

пʼятниця, 9 січня 2015 р.

пʼятниця, 9 січня 2015 р.